Питання інтернаціональної лексики в сучасному мовознавстві

Анотація

Мова, як відомо, є однією із форм духовної культури народу, безпосереднім виразником його ментальності. Акумулюючи досвід суспільства, забезпечуючи зв’язок між поколіннями та зберігаючи багатовікову пам’ять народу, вона водночас змінюється в просторі й часі, реагуючи на всі зміни в соціумі та мовній свідомості її носіїв. Особливий інтерес це питання викликає сьогодні, коли інтеграційні процеси в області науки і техніки досягнули досить високого рівня і розвиваються далі. Ця ситуація позиціонує проблему інтернаціоналізмів як одну із найбільш досліджуваних у мовознавстві, що пояснюється тією перманентно зростаючою роллю, яку відіграють міжнародні слова і терміни в різноманітних областях мовної діяльності (В. Акуленко, У. Вайнрайх, Ю. Жлуктенко, Л. Крисін, В. Розенцвейг, Е. Хауген та ін.). Ще на початку ХХ ст. деякі дослідники (А. Мейє, Е. Ріхтер, О. Єсперсен та ін.) вказували на існування особливого прошарку інтернаціональної лексики як на явище мовної дійсності, яке своєрідно відображає соціально-економічний, культурний та науковий контакти в історії різних народів. У формуванні лексичного фонду різних національних мов спостерігають дві тенденції: одна із них посилює національні елементи словникового складу, інша – інтернаціональний лексичний фонд, створений за рахунок «міжнародних слів», або «інтернаціоналізмів».